"ВСТИГНІМО СКАЗАТИ, ВСТИГНІМО НАБУТИСЯ..."
Вірші Олени Лайко, музика і виконання - Василь Дунець, бек-вокал - Тарас Мельник, аранжування і зведення - Сергій Родько.
Встигнімо сказати, встигнімо набутися,
Просто обійняти, просто посміхнутися,
Запитати: «Як ти?», стриматись від «Де ти???»,
Не чекати сповіді про чужі секрети.
Розділити порівну все, що мало статися,
Разом пожуритися, разом насміятися.
Зайвий раз «Люблю Тебе» мовити так тихо,
Хоч можна й прокричати це світові на втіху!
Хоч можна й прокричати це світові на втіху!
Легко помиритися щирим: "Перепрошую",
Сил знайти на вибачення, а іще на прощення.
Порадіти знову, що і досі разом ми,
І слова промовити ті, котрі не сказані.
Хай же прозвучать вони, ніжні і прекрасні,
І живуть в серцях у нас істини незгасні.
Що готує завтра нам? Все в руках Господніх -
Тих, кого ми любимо, обіймім сьогодні.
Тих, кого ми любимо, обіймім сьогодні.
Переграш.
Бо ніхто не знає, що готує завтра,
І яке «Люблю Тебе» мовиться востаннє,
Тож тримаймось міцно за серця і руки,
Поки ще сьогодні є, в миті від розлуки…
Бо ніхто не знає, що готує завтра
І яке «Люблю Тебе» мовиться востаннє.
Тож тримаймось міцно за серця і руки,
Поки ще сьогодні є, в миті від розлуки.
Поки, ще сьогодні є! В миті від розлуки…
Поки, ще сьогодні є! В миті від розлуки.