Анна Богачевська
Коли на волю проситься сльоза,
Зника останній промінець надії,
Коли душа від болю зарида,
Ти притулись до серденька Марії.
Збагни, якого болю завдає,
Засліплена гріхом черства людина,
Стікають сльози з безсилених очей,
Бо через нас розп’яли Її Сина.
Стікають сльози з безсилених очей,
Бо я і ти розп’яли Її Сина.
Як прокрадеться сором, мучитиме страх,
Наважся, хоч би поглядом зустрітись.
Ти не побачиш докору в очах,
Лиш мама можне так тебе любити.
Від тоді, як постав гріх на любов,
Людина прагне в світі панувати.
Якщо ти хочеш бути так, як Бог,
Навчися так любити і прощати
Анна Богачевська - студентка естрадного відділу
Львівського державного музичного училища
імені Станіслава Людкевича.