Козацька звитяга. Випуск №21. Історія. Козацька Рада.
Козацька Рада – тема 21 випуску програми «Козацька звитяга»
Засади парламентаризму у запорозьких козаків були вже у 16 столітті!
Загальні або військові ради у запорізьких козаків відбувалися в певні дні — 1 січня кожного нового року, у храмове свято Січі — Покрову, на другий чи третій день Великодня, а крім того, в кожний день і будь-який час на бажання товариства. На військових радах вирішувалися найважливіші питання життя Запорізького Війська: про мир і «розмир», про походи на неприятеля, про покарання важливих злочинців, про поділ земель і угідь і, нарешті, про вибори військової старшини. Поділ земель і вибори старшини у запорізьких козаків неодмінно відбувалися кожного нового року. Ще за кілька днів до настання нового року всі козаки, що перебували в зимівниках, на річках, озерах, у степах і плавнях поспішали у столицю своєї козацької громади — Січ. Після поділу угідь козаки мали обрати собі старшину. Якщо товариство було вдоволене попередніми керівниками, то їх залишали на посадах. Якщо ж ні, тоді їх переобирали. Усі кандидати, чиї імена вигукували на площі, повинні були відразу покинути її й піти у свої курені, щоб особистою участю не допомагати обранню. Обраний кошовий отаман, повинен був спочатку двічі відмовитися від пропонованої йому честі й лише після третьої пропозиції брав у руки символ влади. Старі січові козаки, «сивоусі діди, славні низові лицарі», по черзі підходили до нього й сипали на його виголену голову пісок чи мазали тім’я голови болотом на знак того, щоб він не прагнув вивищитися над усім товариством.
Тему коментує Віктор Брехуненко – провідний науковий співробітник НАН України, доктор історичних наук.