Артем Лоїк - Навпаки

Опубликовано: 25 Июнь 2026
на канале: Artem Loik
77,422
1.8k

ПІДТРИМКА ТВОРЧОСТІ:
карта: 4627 0557 1018 3038
🎙️ https://www.buymeacoffee.com/artemloik

Сторінки в соціальних мережах:
instagram:   / artemloik  
facebook:   / loik1989  
telegram: https://t.me/artemloikofficial

Текст:

Потроху помира' надія у світле майбутнє,
поезія не діє, та не може ще не бути,
не затупились пера, не затих для літер вітер,
посміхнувся Люциферу, кави випив, соплі витер!

Зробив репост на ЗСУ і задонатив,
вже зрозуміло, що не дотече сльоза до НАТО…
Уміємо просити, та настав час будувати!
Візьми культурне сито, брате, — скільки буде вати?!

У мізках протиріччя, тож куди ідемо?
Наша країна півсторіччя знаходиться в демо…
І щоб вийшов хіт, треба брати вище планку, —
не достатньо одягнути під костюми вишиванку!

Не достатньо моралізувати з вищих паств.
Не достатньо мобілізувати нищий пласт.
Не достатньо просувати масам музику пустот.
Звісно, якщо ми країна із людей, а не істот!

«Я втомився від дула війни,
тут немає моєї вини,
я не вірю в майбутнє, де ми
знімемо лапки.

Популізм одягають, як грим,
вже не буде повернено Крим,
і я бачу майбутнє таким…» –
А я навпаки!

Збираю всоте ці рядки свої в пісні, як в соти!
Моя надія ще жива, ще поки що трьохсота!
А тому рими, ніби ці смертельні кулі, звісно
я промахнусь на стрільбищі, але поцілю в пісні!

Щоб судити міністрів, не треба юрисдикції,
мені достатньо мізків, сили духу, ну і дикції!
Не заплітайте сіті, не годуйте банкнотами,
в моєму творчому світі інвестує банк нотами!

Потопу вже не буде, чули, як у Ноя,
та як би не кидало човен, — я один в каное!
Пройшли деканів, є дипломи університетів,
та залишається із Хамів виростить Яфетів!

Та для цього не достатньо Ліги Сміху і Кварталу!
Не достатньо української я чую кулуарами!
Не достатньо збудувати віллу із гробів.
Звісно, якщо ми країна із людей, а не рабів.

«Я втомився від дула війни,
тут немає моєї вини,
я не вірю в майбутнє, де ми
знімемо лапки.

Популізм одягають, як грим,
вже не буде повернено Крим,
і я бачу майбутнє таким…» –
А я навпаки!