Щире виконання творів підКарпацкого нашого Скорика Мирослава левгородськими педагогами-митцями • М. Скорик «До Елізи» надиха на імпровізи у народній манері нашої кордоцентричної культури креативу. Ба, навіть рідне слово (не лем звуковидобуття та голосоведення) збагачуєся тотим райштиково-хащовьім затамованнячком і хвилькуєся інтонаціями нашьіх прадідикув:
Бринить і осява нас од дитинства
джерельна крапля мови з правіків -
у ній оте прабабчине намисто,
що пак єдна й окрилює наш спів!
О, мово, як преніжно й колисково
твоє гніздечко з висоти небес
являє тайну Троїчности Слова:
СІМЕЙНО РІД ТОБОЮ НАШ ВОСКРЕС!!!
І нич не хибить сокотити Правду,
вадь радостьов обіймеся стезя -
бо з нами мова - БОЖий дар провадит -
і в нас самих огнено цвіт прозяб!
~~~√~~~
http://carpat.in.ua/?p=3210
http://carpat.in.ua/?p=4213
http://carpat.in.ua/?p=4087