Марафон Поліська Січ 2018
триденний марафон по чарiвному Полiссю очами днiпровської команди
а чи знаєте ви, як ранком туманом парує Горинь і росяться луги у її долині?
а чи знаєте ви як вдень швидко плине стежина між сосен сонцем яскравим укритих?
і як лине запах липи, і бузини по путiвцям між тінню і пилом?
як чаруючi маки червоним барвлять поля, що в відтінках зеленого мрiють?
як люпин фіолетовим стрічку дороги голубить і тішить,
як Базальтове озеро чистим смагардом хвилi колише,
як синіють васильки у житі коли ти тихенько ним плинеш...
i зненацька у нього летиш бо педальку у борті сінглтреку залишив?
i як покри піском шелестять: "все мине, перейматись не слiд, орги - боги",
і як темна вода в колір міцного чаю тебе огортає і йде геть утома?
i як гедзi ретельно тренують тебе: " швидше їдь, бо з'їмо, ми голоднi"
як в болотах живуть вiковiчнiї сни i вiдлуння долi...
як бруківка тамтамом стучить, а обабіч пісок усміхається: "ти маєш вибір!"
i як дiти 'п'ятiрочки тягнуть - неначе ми всi чемпiони вiдомi i гiднi,
як в бескрайнiх полях iнтергралом звиваються юнi посiви узбiччям,
а в рiчках навпаки - дуже рiвно лежать ледь зеленi коси Веронiчнi
як гравійкою в лісі летиш - і аж раптом в пісок трек звертає,
але ж ти - мудрий чел: бачиш знак і у сінгл між низькими кустами ниряєш
і коли вже втомився від всіх покритів - звиста стежка в могутніх деревах над Случчю
тішить, ніжить і тінню дбайливо вкриває припечену солнцем тушку
як ромашкові зарослі милують очі, бо попа страждання купини дістала
i як круто звучить, що команда на фiнiшi всiх нас вiтає ...
а чи знаєте ви ...