Праведність у Христі.17.03.24
Праведність у Христі.
Хрещення в Христа,Причастя.У Христі Ісусі.Код Христа.
Рим 3:19-31; 4:1-25; 5:1-6,8-19: "…Законом пізнається гріх. Тепер же, незалежно від Закону, з’явилась Божа праведність, засвідчена Законом і Пророками. Праведність Божа через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо нема різниці, тому що всі згрішили і позбавлені слави Божої; але оправдуються без плати, Божою благодаттю, через викуплення в Христі Ісусі, Якого Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність в прощенні давніше зроблених гріхів, під час довготерпіння Божого; щоб виявити Свою праведність в теперішній час, і щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. Де ж тоді те, чим би хвалитися? Знищено! Яким законом? Законом діл? Ні, законом віри. Тож ми визнаємо, що людина оправдується вірою незалежно від діл Закону…що каже Писання? «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому в праведність». А плата робітникові не рахується за благодаттю, а з обов’язку. А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто оправдує безбожного, віра його зараховується в праведність. Як і Давид називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує праведність незалежно від діл: «Блаженні, кому беззаконня прощені і кому гріхи покриті; блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха». Чи це блаженство тільки для обрізаних, чи і для необрізаних? Ми говоримо: «Авраамові віра його зарахована в праведність». Коли була зарахована: після обрізання чи до обрізання? Не після, а до обрізання! І він отримав знак обрізання, як печать праведності через віру, яку мав ще в необрізанні, щоб бути йому батьком усіх віруючих у необрізанні, щоб зарахована була і їм праведність; і батьком обрізаних, котрі не тільки мають обрізання, але хто ходить слідами віри, яку мав наш батько Авраам ще в необрізанні. Не через Закон була дана обітниця Авраамові і нащадкові його, що він буде спадкоємцем світу, а через праведність за вірою. Бо якщо спадкоємці ті, що мають Закон, то віра даремна і обітниця не діюча. Адже Закон викликає гнів, тому що, де немає Закону, нема і злочину. Отже, за вірою, щоб було з ласки, щоб обітниця була непорушна для всіх, не тільки за Законом, але й за вірою нащадків Авраама, котрий батько всім нам. Як написано: «Батьком багатьох народів Я поставив тебе»,— перед Богом, Якому він повірив, Який оживляє мертвих і називає неіснуюче, як існуюче. Він проти надії повірив з надією, так що став батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: «Таке численне буде потомство твоє». І, не ослабнувши у вірі, він не вважав тіла свого за омертвіле, будучи майже столітнім, ні утроби Сарриної за омертвілу. Він не захитався в обітниці Божій невірою, але був міцним у вірі, віддавши славу Богові, був цілком певним, що Він має силу виконати обітницю. Тому і зараховано йому це в праведність. Але не тільки написано про нього одного, що зараховано йому, а й про нас, бо буде зараховано і нам, віруючим у Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса Господа нашого, Який був виданий за гріхи наші і воскрес для оправдання нашого. Отже, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою отримали доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. І не тільки цим, але ми хвалимося і скорботами, знаючи, що від скорботи походить терпеливість, від терпеливості — досвід, від досвіду — надія, а надія не засоромлює, бо любов Божа вилилась в серця наші Духом Святим, даним нам. Бо Христос, коли ми ще були немічні, в певний час помер за беззаконних. ... Але Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками. Тим більше тепер, будучи виправдані кров’ю Його, спасемося Ним від гніву. Коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирені, спасемося життям Його. І не тільки це, але й хвалимося Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми тепер отримали примирення. Тому як через одну людину гріх увійшов у світ, а з гріхом смерть, так і смерть увійшла в усіх людей, бо в ньому всі згрішили. Бо і до Закону гріх був у світі, але гріх не зараховується, коли нема Закону. Однак смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, що не згрішили, подібно до провини Адама, який є образом майбутнього. Та з даром благодаті не так, як із гріхом. Бо коли через гріх одного багато зазнало смерті, то тим більша благодать Божа і дар за благодаттю однієї Людини, Ісуса Христа, щедро вилилась на багатьох. І дар не як суд за одного, що згрішив; бо суд за один гріх — до осуду, а дар благодаті — на виправдання від багатьох гріхів. Бо коли за провину одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, що приймають безмірну благодать і дар праведності, будуть царювати в житті через єдиного Ісуса Христа. Тому як через провину одного — всім людям осуд, так через праведність Одного — всім людям виправдання до життя. Бо як через непослух одного чоловіка багато стали грішниками, так і через послух Одного багато стануть праведними."