Похорони Пастора церкви Миколи Івановича
Пастор маленьке слово, але який великий сенс за собою несе.
"Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу. Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав. Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.
Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив." 2 Тимофія 4:5-8
Микола Іванович свій біг закінчив, віру зберіг, тепер отримує свій вінок праведності від самого Господа! Його добре серце, сповнене любові, вірності, жертви завжди було готове приймати людей, вміщати їх, таких різних, незнайомих. Він повністю віддавався служінню
людям та церкві.
Підтримував молодь, заохочував на служіння, підбадьорював та наставляв. З перших днів війни 24/7 був на зв'язку з волонтерами,
аби якомога більше допомогти та прихистити людей.
Чи було йому важко? Так! Чи жертвував він собою, своєю сім'єю? Так! Чи було це даремно? Безумовно ні! Він любив людей, благословляв їх навіть тих, хто не любив його.
Ви залишили добрий слід в нашому серці і в нашій пам'яті ви завжди залишитесь людиною світлою, смиренною, люблячою Бога та людей.
Справжній Пастор, вірний чоловік, люблячий батько, турботливий дідусь - Ляпченко Микола Іванович!
До зустрічі на небесах
Р.S. Якщо ви знали особисто Миколу Івановича, поділіться в коментарях, яким він вам запам'ятався? Якими словами ви можете його описати?