С-Смерекова мова
Сама Марійка про себе писала: « Я- самоук, несміле дитя Підгір’я. Списувала, що мені старі ліси розказували. Та не знаю, чи розуміла добре смерекову мову. А писала, бо чула душевну потребу вилити на папір ті враження, якими напувала мене краса природи.»
Вона глибоко розуміла «смерекову мову», бо чула її від народження. Дівчина любила ходити з батьком лісами, особливо притягував її Лебедин. Її перші вірші навіяні чарівною природою. Саме тут почалася поетична творчість ( десь 1894 р.)