МОСКОВІЯ, ЯК ВОНА Є...
Московія, Мухосранськ, Завод.
Грошей не платять.
Три кредити.
Тобі 40, проте здоров'я, як у 80-річного. Живеш у бараку.
Гарячої води немає.
Цвіль на стінах, та стелі.
Туалет типу сортир на вулиці, що виглядає як після бомбардування, хоч ніхто її не бомбив.
Додому приходиш - там дружина. Б'єш її в лоб, бо не любиш, не хочеш, але треба на комусь вилити свою лють.
Вона тебе теж не любить, не хоче і чекає, поки ти здохнеш від горілки.
На зайняту п'ятихатку таки купив бухло. На кухню. Світло, таргани по кутах. Дружина в крик: "Сволота, худоба, як ми за квартиру платитимемо?!" Ти посилаєш. Гранчак. Бридка та несмачна їжа.
Телевізор. І Кисельов тобі розповідає, як у ядерному попелі може згоріти Британія. І ось на душі якось легше стає. Ти вже великий. Ти не жебрак, і нікому непотрібний люмпен, що спивається без перспектив і майбутнього. Ти - це ракета. Ракета, яку неможливо зупинити, яка уб'є всіх. На вікні наклеєна велика літера Z. Вона закриває вигляд з цього вікна. Для цього вона тобі і потрібна.
Занавіс.