З Днем соборності України
22 січня 1990 року я, ще школярем, зі своїми однокласниками та тисячами інших українців, взяв участь у Ланцюгу єдності, який був присвячений Дню Соборності і Злуки. Тоді люди стояли від мого рідного Львова до мого рідного Києва, взявшись за руки і символізуючи велику, сильну, соборну Україну. Тоді я вперше зрозумів, що незалежність України – не за горами. І справді, менш ніж за 2 роки, ми отримали свою незалежну державу.
Сьогодні ми переживаємо непрості часи. Ми боремося одночасно із зовнішнім агресором, який посягає на наші землі. І з внутрішнім ворогом – який посягає на нашу силу і нашу єдність. І тільки разом, тільки в злуці, тільки в соборності ми переможемо обох ворогів і станемо сильною, процвітаючою, щасливою державою.
Я вірю в це, я знаю, що так і буде. Зі святом вас!