Пісня про велике кохання, розлуку, самотність, вірність, терпіння і надію - все в одному. Кохайте і будьте коханими!
✅ Відправте це відео друзям, підтримуйте українське.
У вишневому садочку зорі ясні.
У вишневому садочку мрії красні.
Стигла вишня, місяц, тиша, запах сіна.
І стоїть вона сумна сама-єдина.
Покохала, полюбила, відчувала, шкодувала…
У вишневому садочку загубилась заблукала…
У вишневому садочку загубилась заблукала…
Вітер листя обриває, час летить.
Її серце гірко крає, біль щемить.
Де той милий, де той любий, забарився?
У садочку тільки смуток залишився.
Та не хоче вірить серце у розлуку,
Пам'ятає його очі, теплі руки.
Кожну стежку, кожне слово пам'ятає,
І з надією у да́лечінь вдивляє.
Може, він уже в дорозі і до неї поспішає?
Може, в серці його досі та любов і ще палає?
Може, в серці його досі та любов і ще палає?
Нічка темна відступає, день іде,
А вона його чекає, й досі жде.
Із-за обрію проміння сонца ллється,
Їй здалося, ніби милий усміхнеться.