Над країной темна хмара знову нависає.
Сивий дід Дніпро похмурий хвилі підіймає.
Відіб'ємось! Нам не вперше, українці браття.
І все те, що турбувало, спалим у багатті
А хто тоді, коли не ми!
А хто тоді, коли не ми!
А хто тоді, коли не ми!
Переможемо, підіймем із руїн країну.
І прославимо співучу рідну Україну!
Дід Дніпро ще посміхнеться, така вона доля.
Бо у нашого народу - сила, мужність, воля!
А хто тоді, коли не ми!
А хто тоді, коли не ми!
А хто тоді, коли не ми!