Іона 🇺🇦 Читаю українською 😀 Книга пророка Йони
🇺🇦 Читаю українською :) Книга пророка Йони
Розділ 1
І було́ слово Господнє до Йо́ни, сина Аміттая:
2 „Встань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй там, бо про їхнє зло стало відомо Мені“.
3 Та не послухався Йона. І встав, щоб втекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав плату, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти до Таршішу з-перед Господнього лиця.
4 А Госпо́дь кинув сильного вітра на море, — і зняла́ся на морі велика буря, і вже ду́мали, що корабель буде розбитий.
5 І налякалися моряки́, і кликали кожен до своїх богі́в, і викидали ті речі, що були́ на кораблі, до моря, щоб полегши́ти корабель. А Йо́на зійшов в трюм корабля́, ліг, і заснув.
6 І приступив до нього капітан корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Вставай, заклич до свого Бога, — може згадає твій Бог про нас, і ми не зги́немо“.
7 І сказали моряки один до о́дного: „Ідіть, і киньмо жеребки́, та й діззна́ємось, через ко́го нам оце лихо“. І кинули вони жеребки́, — і впав жеребо́к на Йо́ну.
8 І сказали до нього: „Об'яви ж нам, через що́ нам це лихо? Яке твоє зайня́ття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти наро́ду?“
9 І сказав Йона до них: „Я євре́й, і віру в Го́спода, Небесного Бога, що створив море та суході́л“.
10 І налякалися ті люди великим стра́хом, і сказали до нього: „Що́ ж ти наробив?“ Бо ті люди дові́далися, що Йона втікає з-перед Господнього лиця, як він сам про це їм об'яви́в.
11 І сказали до нього: „Що́ ж робити, аби утихоми́рилось море, й не залива́ло нас?“ Бо море бушува́ло все більше.
12 І сказав Йона до них: „Візьміть мене, і киньте в море, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.
13 І міцно гребли́ моряки, щоб дістатися до суходо́лу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.
14 І вони звернулись до Господа та й сказали: „О Господи, та не згинемо ж ми за душу цього чоловіка, і не пролий на нас неви́нної крові, бо Ти, Господи, вчиниш, як забажаєш!“
15 І підняли́ вони Йону, і кинули його в море, — і затихло море у люті своїй.
16 І налякалися ті люди Господа великим стра́хом, і принесли Господе́ві жертви, і дали обі́тниці.
Розділ 2
І наслав Госпо́дь великого кита, щоб він проковтну́в Йону. І був Йона в сере́дині того кита три дні та три ночі.
2 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби кита,
3 та й казав: „Я звертався з-за нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра кита кричав я, — і почув Ти мій голос!
4 І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і вода поглинула мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої наді мною пройшли́.
5 І сказав я: Я втік з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий.
6 Вода тіло і душу мою обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, водорості обвили круго́м мою го́лову!
7 Я зійшов до самого споду, а земля — її за́суви зачинилися наді мною навіки! Та піді́ймеш із ями Ти життя моє, Господи, Боже мій!
8 Як у мені зомлівала душа моя, Господа я згада́в, — і молитва моя до Тебе доли́нула, до храму святого Твого!
9 Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — тебе Милосердного кидають.
10 А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те й ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“
11 І Господь звелів киту, — і він ви́кинув Йону на берег.
Розділ 4
І було це для Йони досить прикро, і він розізлився.
2 І молився він до Господа та й казав: „О Господи, чи не казав я, поки ще був на своїй землі? Тому́ я й втік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милости́вий та милосердий, довготерпели́вий і багатомилости́вий, і Ти не вчиниш зло, котре обіцяв вчинити.
3 А тепер, Господи, візьми мою душу, бо краще мені смерть ніж життя!“
4 А Господь сказав: „Чому ти так розізлився?“
5 І вийшов Йона з Ніневії, і сів зі східної сторони міста, і поставив собі там куреня́, сів під ним у тіні, і почав чекати, що́ буде з містом.
6 І за одну ніч ви́ростив Бог куща, і він вигнався вище Йони, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від спек. І втішився Йона від того куща́ великою радістю.
7 А на світанку другого дня наслав Бог хробака, той підточив корінь куща́, і кущ всох.
8 А як сонце зійшло, то наслав Бог схі́днього гарячого вітру, — і вдарило сонце на Йо́нину го́лову, — і він зомлів. І жадав, аби йому померти, і казав: „Краще мені смерть ніж життя!“
9 І промовив Бог до Йони: „Чи дійсно ти розлютився так з-за того куща?“ А Йона каже: „Ду́же розлю́тився я, — аж на смерть!“
10 І сказав Госпо́дь: „Ти жалкуєш за куще́м, якого ти садив, над яким не трудився, і не пле́кав його, який виріс за одну ніч, за одну ніч і згинув.
11 То чому ж Мені не змилуватися над Ніневі́єю, — цим великим містом, в якому живе більше ста двадцяти тисяч людей, що не вміють розрізнити правої руки від лівої, і числе́нної худоби?“
Біблія | Старий заповіт | Книга пророка Йони | слухати українською #Йона #книгапророка #Іона #Иона #jonas #jonah #книгайони #iona