Artur Polych - Perfect days XI
Мені 30 років і 11 років з цих 30 я займаюсь Паркуром. Колись(років 5-8 тому) я вважав що 30 років це все… тобі пора закінчувати з спортом високих досягнень, тихенько сидіти і не рипатись. Зараз я розумію як сильно я помилявся. Все тільки починається, моя пікова форма ще тільки попереду і я як ніколи готовий пахати і прогресувати. Незважаючи на травми, яких в цьому році було предостатньо – палець ноги(-10 днів), галік лівої ноги (-2 місяці) і спина на новий рік (мінусанула ще 3 тижні) – так от не зважаючи на все це(і в деякій мірі завдяки вищеописаному) я став ще сильнішим ментально і бачення мого майбутнього тільки укріпилось. Адже будучи на дні в емоційному стані(через те що не міг тренуватись) я дійсно зрозумів наскільки сильно я люблю те, що роблю і наскільки для мене важливо прогресувати і ставати кращим.
Також радий що нарешті приходить рівновага в душі і я забуваю Альону(через 1,5 року після нашого розлучення).
Music: Oblivious — Jessica Lea Mayfield