Передноворічні мрії.
Уявіть собі: зима, ранок, на дворі розвидняється, ви збираєтесь до школи... Зібравшись, йдете в школу, падає сніг, в руці портфель, в іншій руці пакет з формою на фізкультуру, а ви згадуєте по дорозі вірш, який вчили цілий вечір. І ви ще не знали, що саме тоді ви є щаслива людина, бо все по-переду. Це були часи коли ми хотіли бути дорослими, а коли стали, то так захотілося повернути все назад, хоч на декілька хвилин. Там все відчувалося по-іншому. А головною проблемою була тільки контрольна по математиці. Раніше здавалося, що було сумно у бабусі на канікулах, а зараз хочеться віддати все, щоб хоч один день прожити, як раніше. Щоб хоч на мить повернутися у ті передноворічні дні, де тато пішов по ялинку, мама готує олів'є, по телевізору показують новорічні фільми та концерти, у хаті пахне мандаринами, за вікном морозець та хуртелиця, паперові сніжинки на вікнах... І всі щасливі та здорові. Там жили щастя, любов, доброта, тепло і не було заздрощів, понтів, ненависті та показухи. Не зважаючи на те, що були кучугури снігу, хуртелиця, ми приходили зі школи і швидко на вулицю спускатися з гірки. Потім вдома мама кричала, що одяг весь в снігові та мокрий. Це було так давно і ніби недавно. Але зараз 10 років вже не нам, а підростаючому поколінню. Швидко летить час. А зовсім скоро ми взагалі скажемо, що двохтисячний рік був 25 років назад.